У кожного бувають моменти, коли опускаються руки, а майбутнє здається порожнім. Це нормально — почувати себе розгубленим, виснаженим, ніби шляхів більше немає.
Не намагайтесь одразу знайти глобальне рішення. Досить зробити один маленький крок: вийти на повітря, написати другу, або просто зварити чай. Це вже рух.
Що вже були моменти, коли здавалося — це кінець. Але ви тут. Ви читаєте ці слова. А значить, попереду ще буде щось добре.
«Ніхто не має відповідей на все. Але варто шукати не ідеальні відповіді, а теплі опори.»